анадський сп≥вак √ару, ¤кий прославивс¤ завд¤ки рол≥ ваз≥модо в паризьк≥й постановц≥ мюзиклу "Notre Dame de Paris" оччанте-ѕламондона, дав св≥й перший сольний концерт в ”крањн≥.
ƒ¤куЇмо http://newsru.ua
оли планувавс¤ промотур першого його англомовного альбому "Piece of My Soul" (рел≥з в≥дбувс¤ минулого м≥с¤ц¤), продюсери сп≥вака порадили йому по дороз≥ з «ах≥дноњ ™вропи до ћоскви зањхати в ”крањну, пов≥домл¤Ї " ореспондент".
“аким чином, Їдиний концерт музиканта в –ос≥њ потрапив в оточенн¤ двох украњнських - кињвського та одеського.
ѕочаток концерту затримавс¤ р≥вно на п≥вгодини, п≥д час ¤ких партер, балкон ≥ виставлен≥ пр¤мо перед сценою додатков≥ р¤ди палацу "”крањна" заповнилис¤ п≥д зав'¤зку. оли нарешт≥ п≥сл¤ к≥лькох шквал≥в аплодисмент≥в в зал≥ згасло св≥тло, з першим променем прожектора, публ≥ка почула голос √ару.
¬же з другого куплета "What`s the Time in N.y.c.", коли на сцен≥ з'¤вилис¤ ≥нструментал≥сти, публ≥ка побачила його у вс≥й крас≥ - неймов≥рно привабливого, випром≥нюючого приголомшливий позитив, в≥н чудово рухавс¤ на сцен≥. ¬≥н з першоњ ж секунди виступу √ару знайшов з гл¤дачами сп≥льну мову.
—воЇ окреме шоу влаштували несамовит≥ прихильниц≥ "вовка-перевертн¤" (так дружнЇ пр≥звисько √ару, ¤ке стало сцен≥чним псевдон≥мом, перекладаЇтьс¤ з французького, насправд≥ сп≥вака звуть ѕ'Їр √аран). оли вони побачили, ¤к гар¤че √ару розц≥лував д≥вчат (не робл¤чи виключенн¤ нав≥ть дл¤ зовс≥м ще маленьких дес¤тир≥чних д≥вчаток), ¤к≥ п≥д≥йшли до нього з кв≥тами, на вс≥х п≥дходах до сцени утворилис¤ неймов≥рн≥ черги.
—п≥вак жартома в≥дзначив, що готовий обн¤тис¤ з≥ вс≥м залом, але сп≥вати дал≥ в≥н тод≥ вже не зможе, а начебто ¤к треба.
Ќе дивл¤чись на класично баладне звучанн¤ поп-року нового альбому √ару, в н≥м немаЇ жодноњ кавер-верс≥њ старих п≥сень, њх альтернативних аранжувань або стил≥зац≥й.
¬с≥ 13 композиц≥й було створено ≥ зведено воЇдино продюсерами ≥ композиторами –обом “омасом, ѕером јстромом, ƒоном ћусколом, р≥ст≥аном Ћанде ≥ √аЇм „емберсом. ѕроте чи не половину всього що прозвучало в иЇв≥ склали не вони, а досить стар≥ х≥ти н≥би "You Can Leave Your Hat On" ƒжо окера, шансону Ўарл¤ јзнавура ≥ рок-н-ролу ≈лв≥са ѕресл≥.
ѕрот¤гом всього концерту в≥н не т≥льки сп≥вав, час в≥д часу приймаючи в≥д публ≥ки чергову порц≥ю поц≥лунк≥в, але ≥ брав в руки г≥тару, с≥дав за клав≥ш≥ ≥ грав переконлив≥ соло на труб≥.
ƒов≥дка. ѕ'Їр "√ару" √аран
ѕ'Їр "√ару" √аран народивс¤ 26 червн¤ 1972 року неподал≥к вебека в музичн≥й с≥м'њ. ” три роки батьки подарували йому г≥тару, а вже через два роки хлопчик почав освоювати п≥ан≥но та орган.
ƒруз≥, пом≥тивши пристрасть хлопц¤ до н≥чного житт¤ ≥ захопленн¤ р≥зними стил¤ми музики, дають йому пр≥звисько - Garou - ѕеревертень (в≥д французького виразу loup-garou - "вовк-перевертень").
”сп≥х посм≥хнувс¤ √ару в 1997 роц≥, коли Ћюк ѕламандон, творець мюзиклу "Notre-Dame de Paris", пом≥тив його на одному з н≥чних виступ≥в з групою The Untouchables ≥ зрозум≥в, що знайшов свого ваз≥модо.
ѕостановку чекав величезний усп≥х у всьому св≥т≥ - а п≥сн¤ "Belle", у виконанн≥ молодоњ з≥рки, трималась на першому м≥сц≥ французьких чарт≥в прот¤гом 33 тижн≥в.
ѕ≥сл¤ цього √ару починаЇ сольну кар'Їру: разом з —ел≥н ƒ≥он ≥ јрайаном јдамсом виступаЇ в новор≥чному шоу напередодн≥ ћ≥лен≥уму, кульм≥нац≥Їю ¤кого стаЇ виконанн¤ п≥сн≥ "Sous le vent" ("Ќа в≥тр≥") дуетом —ел≥н ≥ √ару. ƒебютний альбом Seul продаЇтьс¤ тиражем б≥льше чотирьох м≥льйон≥в екземпл¤р≥в у всьому св≥т≥, а два сольних альбоми √ару також отримують платиновий статус в ™вроп≥ та анад≥.
Notre Dame de Paris потрапив до ниги –екорд≥в √≥ннеса
Notre Dame de Paris - французько-канадський мюзикл за мотивами роману ¬≥ктора √юго "—обор ѕаризькоњ Ѕогоматер≥". омпозитор мюзиклу - –≥ккардо оччанте; автор л≥бретто - Ћюк ѕламондон. ћюзикл дебютував у ѕариж≥ 16 вересн¤ 1998 року. ¬≥н потрапив до ниги –екорд≥в √≥ннесу, за те що мав найусп≥шн≥ший перший р≥к роботи.
¬ ориг≥нальн≥й верс≥њ мюзикл гастролював по Ѕельг≥њ, ‘ранц≥њ, анад≥ ≥ Ўвец≥њ. ” французькому театр≥ "ћогадор" в 2000 роц≥ дебютував той же мюзикл, але з де¤кими зм≥нами. ÷их зм≥н дотримувалис¤ ≥тал≥йська, рос≥йська, ≥спанська та де¤к≥ ≥нш≥ верс≥њ мюзиклу.
” тому ж роц≥ стартувала скорочена американська верс≥¤ мюзиклу в Ћас-¬егас≥ ≥ англ≥йська верс≥¤ в Ћондон≥. ” англ≥йському вар≥ант≥ майже вс≥ рол≥ виконували т≥ ж артисти, що ≥ в ориг≥нал≥.
–обота над мюзиклом почалас¤ в 1993 роц≥, коли ѕламондон склав зразкове л≥бретто на 30 п≥сень ≥ показав його оччанте, з ¤ким ран≥ше вже працював ≥ написав ран≥ше в п≥сню "LТamour existe encore" дл¤ —ел≥н ƒ≥он.
” композитора вже було напоготов≥ дек≥лька мелод≥й, ¤к≥ в≥н ≥ запропонував дл¤ мюзиклу. «годом вони стали х≥тами "Belle", "Danse mon Esmeralda" ≥ "Les temps des cathеdrales". Ќайв≥дом≥ша п≥сн¤ мюзиклу "Belle" була написана першою.
«а 8 м≥с¤ц≥в до прем'Їри був випущений концепт-альбом - диск ≥з студ≥йними записами 16 головних п≥сень постановки. ¬с≥ п≥сн≥ були виконан≥ артистами мюзиклу, за вин¤тком парт≥й ≈смеральди: у студ≥њ њх сп≥вала Noa, а в мюзикл≥ - ≈лен —егара.
Ќа постановку були запрошен≥ з≥рки канадськоњ естради - ƒан≥ель Ћавуа, Ѕрюно ѕеллетьЇ, Ћюк ћерв≥ль, але заголовну роль ваз≥модо, ¤к вже пов≥домл¤лос¤, в≥ддали малов≥домому тод≥ ѕ'Їру √арану, хоча спочатку композитор писав парт≥њ ваз≥модо дл¤ себе.